Інтнрнет-конференція

Ефективне використання потенційних можливостей здоров'язбережувальних технологій навчання у викладанні біології.

Ярмоленко Лариса Михайлівна, вчитель біології, екології та природознавства, Дмитрівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I– III ступенів. Дошкільний навчальний заклад», Золотоніського району, Черкаської області

Останнє десятиліття ми спостерігаємо не тільки погіршення умов життя в країні, а і суттєве погіршення здоров’я учнів. Навчальний процес став основним чинником, що руйнує здоров’я молоді. Тому вчитель має бути готовим не лише до виконання своїх професійних обов’язків, але й використовувати ефективні способи збереження і зміцнення здоров’я дітей. 

Здоров’я – стан організму при якому нормально функціонують усі його органи.

Новий тлумачний словник української мови

У питаннях проблеми збереження  здоров’я дітей і підлітків зацікавлені батьки, медики, представники громадськості. Діти проводять частину часу в школі, тому особли­ве місце й відповідальність в здоров’язбережувальній діяльності відводиться освітній системі, зокрема педагогу. Адже це час найбільш інтенсивного росту та розвитку дитини, формування її фізичного здоров’я. Перенавантаження через високу щільність уроків, їх одноманітність , або ж навпаки, перенасиченість різними видами діяльності, можуть увімкнути механізми стресу в дитині. Як результат – виникнення хронічних хвороб, зниження якості навчання.

Тому найважливішою складовою своєї професійної діяльності я вважаю формування в учнів мотивації до збереження і зміцнення здоров’я.

Перший крок: самоосвітня діяльність учителя.

Формування здоров’язбережувальної компетенції слід розпочати з аналізу навчальної програми з біології. Учителю необхідно визначити конкретні знання, уміння  і здатності, які складають компетентності і якими повинні оволодіти учні упродовж вивчення теми

Наприклад: 8 клас. Тема 2. Обмін речовин та травлення

·                    Ключова компетентність – здоров’язбережувальна;

·          Предметна компетентність – дотримання заходів щодо профілактики захворювань травної системи;

·          Знання, уміння і здатності учнів визначені програмою – учень пояснює значення мікрофлори кишечнику, негативний вплив на травлення алкогольних напоїв та тютюнопаління; застосовує знання для профілактики захворювань зубів, захворювань органів травлення, харчових отруєнь; висловлює судження щодо значення знань про функції та будову травної системи для збереження здоров’я.

Для успішної реалізації компетентнісного підходу вчителю необхідно накопичити і систематизувати прийоми формування компетентностей, уміти проектувати навчальні задачі, використовувати проблемно-пошуковий або дослідницький методи, організовувати самостійну навчальну діяльність учнів, використовувати краєзнавчий матеріал. [3]

Наприклад:

Задача. Саша купив у  шкільній їдальні пиріжок. Та от невдача – продзвенів дзвінок. Забігаючи у клас перед учителем, хлопець похапцем дожовував рум’яну скоринку. «Решту доїм на перерві» - подумав і ковтнув те, що було у роті. Та омріяного задоволення не отримав. Шкрябаючи і застряючи, грудка насилу дісталася шлунку. Ще хвилин двадцять хлопця мучили неприємні відчуття, не даючи зосередитись на уроці.

1.             При ретельному пережовуванні шматок пиріжка стає гладеньким і не застряє тому, що: а) слина містить фермент лізоцим;, б) травлення починається уже в ротовій порожнині; в) у слині є муцин; г) зуби перетирають їжу до кашоподібної маси.

2.     Яка роль зубів у цьому процесі?

3.      Скільки зубів у дорослої людини: а) 20, б) 28, в) 30, г) 32.

4.             При жуванні зуби не стираються бо вкриті: а) дентином; б) емаллю; в) цементом; г) захисною плівкою.

5.             Шматочки пиріжка у Сашка залишились між зубами. Чим це може бути небезпечно? Складіть правила гігієни ротової порожнини.

6.      Розтлумачте для хлопця приказку «Хто довго жує – той довго живе»

Таким чином, зміст програми включає інформацію , необхідну для збереження здоров’я та формування стратегії  поведінки сучасної людини.

Другий  крок: створення ситуації успіху та емоційного комфорту.

Урок починається з кабінету. Саме його оформлення і вигляд зафарбує емоційний стан дитини і налаштує її на довірливі відносини: тут мені комфортно, а значить цікаво. Тому велику увагу звертаю на його оформлення: не обтяжені інформаційними стендами стіни; велика колекція доглянутих кімнатних рослин, саме доглянутих як вдома, а не нічийних диркачиків; у шафах виставлені колекції, у зборі яких приймали участь учні - пташиних гнізд, грибів-трутовиків, черепашок молюсків.

Починаю урок із формування доброзичливого середовища, позитивного емоційного налаштування. Для цього існує безліч педагогічних прийомів:

·                    «Ланцюгова реакція» - учні роблять компліменти, чи побажання один одному;

·                    «Смайлики» -  перевірка настрою смайликами (протягом уроку на різних етапах можна повторити);

·                    «Кольоропис» - учні обирають колір, що відповідає їх настрою. (в кінці уроку можна перевірити, чи змінився настрій)

·                     «Дихання через руку» піднесіть до рота праву руку і зробіть глибокий вдих через отвір в кулаці, полічіть подумки 1,2,3,4,5. Затримайте подих. Видих зробіть через отвір лівого кулака, полічіть – 1, 2, 3, 4, 5. Повторіть кілька раз. Результат – нормалізується дихання, самопочуття, зникне хвилювання.

Важливо організувати активну пізнавальну діяльність на уроці з перших його хвилин. Це дасть учням заряд бадьорості, енергії, діловитості, створить сприятливий психологічний клімат.

Приклади валеологічних  розминок:

ü    «Малюємо цифри» - намалювати у повітрі підборіддям цифри від одного до десяти;

ü    «Нетрадиційна гімнастика» -права рука описує коло, ліва – вертикальну лінію; руки зігнуті в ліктях перед грудьми – права робить оберти за годинниковою стрілкою, ліва – проти; та ін.;

ü    «Проекція» - наші вуха, пальці руки, підошви є проекцією внутрішніх органів, тому розминаючи їх ми робимо масаж відповідних органів – місимо тісто – розминаємо пальчики, ліпимо варенички – розминаємо вуха, змащуємо маслом  - розтираємо вуха долонями;

ü    Гра «Дощик» - імітуємо дощик, потираючи долоні, сильний дощик – плескаємо по стегнах, грім, град – тупотіння.

ü    Гра «Пилка» - станьте парами, візміться за руки і імітуйте пиляння, промовляючи: «з-з-з», «с-с-с». та ін.

Під час уроків повинні проводитись фізкультхвилинки. Вони комбінують в собі  фізичні вправи для осанки,  вправи для очей, рук, шиї, ніг. Наприклад: вправи для очей –

-                     часто моргайте протягом хвилини, не напружуючи повік (покращує кровообіг)

-                     сильно заплющіть очі на 3 сек, а потім відкрийте на 3 сек. (зміцнює м’язи повік, покращує кровообіг, сприяє розслабленню м’язів ока)

-                     рухи очей – по колу, зигзагом, ліворуч-праворуч (зміцнює м’язи очей)

-                     подивитись на близький предмет, перевести погляд на далекий.(знімає втому) [2]

Сучасний урок вимагає комп’ютерної грамотності. Тому використовуючи  презентації PowerPoint, включаю додатково слайди:

«Кольоротерапія» - споглядання зеленої цятки;

«Тренування пам’яті» - за 30 сек запам’ятати назви об’єктів і записати їх у тій послідовності, у якій вони зображені

Третій  крок: врахування індивідуальних стилів навчання.(аудіали, візуали, правопівкульні, лівопівкульні)

Діти мають різні схильності та здібності, у них по-різному виявлена здатність до навчання. Не будемо забувати і про функціональну спеціалізацію кори великих півкуль. У правій півкулі на основі сприйняття зорових стимулів формуються конкретні образи. Ліва півкуля бере участь у виконанні мовної функції, забезпечує логічне мислення. Тому,  плануючи роботу на уроці, варто чергувати різні види навчальної діяльності, щоб змінювати активність півкуль головного мозку. Це досягається шляхом переключення «лівопвкульних» видів діяльності на «правопівкульні».

Наприклад: тема «Паразитичні безхребетні тварини»

      

         

Картка-завдання.

1.                  Розгляньте цикли розвитку паразитичних червів.

2.                  Що спільного ви помітили? (наявність проміжного господаря)

3.                  Заповніть порівняльну таблицю:

Назва паразитичного черв’яка	Проміжний хазяїн	Остаточний хазяїн	Шляхи зараження

4.                  Запропонуйте правила особистої гігієни, які дають змогу вберегтися від зараження паразитичними червами.

Слід пам’ятати, що часта зміна різних видів роботи на уроці вимагає від учнів додаткового напруження зусиль, а тому і провокує дискомфорт та роздратування. 4-5різних видів діяльності на одному уроці цілком достатньо.

Четвертий   крок: навчання через тренінги.

Тренінгові технології формують уміння впевнено діяти, вільно висловлюватись, проявляти ініціативу. Учні стають активнішими на уроці, відкритими, з позитивним ставленням до предмета.

Наприклад:

«Займи позицію»: людина в житті може йти двома шляхами – один веде до здоров’я, другий – від здоров’я. кожній групі скласти свої шляхи, де вказати які вчинки і дії ведуть до здоров’я, а які –від.

Шляхи
До здоров’я	Від здоров’я

«Колесо життя»: намалювати колесо, спиці якого визначають усі сфери життя людини – духовна, інтелектуальна, розумова, психологічна, соціальна, професійна, екологічна… Поставити крапку на спиці таким чином: якщо фізично здорові – ближче до краю, якщо самотні – то на соціальній «спиці» ближче до середини і т.д. потім лінією об’єднати крапки і подивитись, яке вийшло коло. Настільки гармонійне ваше життя? У якій сфері потрібно вдосконалити? Як це можна зробити?

Баронесса Марія фон Ебнер-Ешенбах, австрійська письменниця, говорила «Сучасний урок - це витвір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня». Тож бажаю нам творчої наснаги, професійних злетів та здорових і розумних учнів.


Література:

1.                  Біологія:  навчальна програма для  6 – 9  класів загальноосвітніх навчальних закладів

2.                  Боюн Л. Дихальні вправи // Біологія.   Шкільний світ. – 2014. - №17. – С 6-9.

3.                  10 вправ для здоров’я очей // Біологія.   Шкільний світ. – 2015. - №7. – С 4-5.

4.                  Додаток 1 до листа Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 № 1/9-343

5.                  Кокойло Ю. Здоровий спосіб життя // Біологія.   Шкільний світ. – 2014. - №8. – С 7-10.

6.                  Новий тлумачний словник української мови/-К. Аконіт.;2015 ст756/926