Ігрові технології навчання

Ярмоленко Лариса Михайлівна, вчитель біології, екології та природознавства, Дмитрівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I– III ступенів. Дошкільний навчальний заклад», Золотоніського району, Черкаської області

Всі діти емоційні та допитливі, прагнуть випробувати свої сили та знання, фантазують, бажають відкривати таємниці. Саме дидактична гра як метод навчання розкриває дитячі можливості. На думку сучасних педагогів найбільш прогресивний метод навчання, що формує: логічне мислення, порівняння, винахідливість, зорієнтованість у світі та суспільстві це ... гра!!!

Усе наше життя то гра!

Основне завдання сучасної загальноосвітньої школи полягає в наданні змоги учневі осягнути внутрішню логіку предмета, що вивчається, у ретельному доборі навчального матеріалу за принципом життєвої доцільності й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто також ураховувати те, що для успішної реальної діяльності сьогодні недостатньо знань і вмінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, формулювати припущення й вести самостійний чи спільний пошук способів її розв’язання, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків.

Тому знання мають бути не багажем «про всяк випадок», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя. Сьогодні неможливо навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в неперервній освіті. Тому потрібно створити умови  для виявлення та розвитку пізнавальної активності учнів. Найкраще матеріал засвоюється, коли діти в ігровій формі ознайомлюються з навколишнім світом. Гра – це творчість, гра – це праця. Вона виробляє в учнів звичку зосереджуватись, мислити самостійно, орієнтуватись в незвичних ситуаціях, розвиває фантазію. Самі пасивні діти включаються у гру з великим бажанням. Дидактична гра дає простір для свободи дій, розкутості, упевненості в собі, розвиває уміння застосовувати знання на практиці, робити висновки.

Ігри є однією з найефективніших форм екологічного виховання. За їх допомогою можна вирішити багато навчальних проблем. Яка дитина в грі, така вона у повсякденному житті, такою вона буде в роботі як виросте. Гра – це шлях до пізнання дитини,  до пізнання дитиною самої себе, своїх можливостей і здібностей. На перший погляд може здатися, що гра це проста розвага, але саме гра формує в учнів розвиток моральних якостей – чесність, порядність, підтримка товариша.

Дидактична гра відрізняється від звичайної гри -  наявністю чіткої мети навчання та результату. Щоб організувати гру, потрібно врахувати такі моменти:

ü  Мета гри;

ü  Вміння і навички, які учень повинен засвоїти;

ü  Кількість гравців;;

ü  Матеріали для гри;

ü  Правила гри;

ü  Час гри;

ü  Висновки в кінці гри.

Є правила універсальні, які потрібно дотримуватися в любій грі – почерговість, слухати іншого, не заважати, виконувати правила, чесно визнавати помилки.№11 15

Не завжди є можливість провести урок-гру, як наприклад, урок-конференція, урок-подорож. Це вимагає грунтовної підготовки дітей та вчителя. За частого проведення таких уроків учні будуть стомлюватися і втратять інтерес до знань. Тому я найчастіше використовую ігрові елементи. Наприклад: гра «телеграма». Телеграми це короткі повідомлення, привітання, вираз співчуття. На етапі рефлексії при вивченні тем:
- «Одноклітинні водорості» 6 клас можна скласти телеграми: «Хламідомодада. Солодких снів на всю зиму! Сергій»; «Дорога Евглено! Вітаю з настанням статевого розмноження! Віталіна».
- «Комахи» 7 клас: «Дорогі бджілки! Вітаю із заслуженою відпусткою! Іринка».
- «Ссавці» 7 клас: «Дядечко кріт! Зима. Припиняй рити в садку! Віра»
- «Бактерії» 6 клас: «Юрко! Будь обережним при консервації м’яса!»

Такі телеграми можна складати любому живому об’єкту природи (дереву, бактерії, комахі). У ній можна застерігати себе, хвалити адресата. Вони можуть бути дотепними, веселими, але короткими та змістовними. Такі вправи діти вчаться більш уважно живитися на світ, помічати різноманітні дрібниці у повсякденному житті. №1 06

Дидактичні ігри сприяють формуванню соціальної компетентності учнів, їх здатності адаптуватися до умов суспільного життя, бути відповідальними, активними у прийнятті рішень, мати життєву позицію. Учні в грі вчаться аргументувати власні думки, ставити перед собою мету та ефективно діяти. Завдяки грі формуються партнерські взаємини, адже в грі виникає потреба у спілкуванні, налагодженні тісного контакту, що сприяє згуртуванню класу. №20 17Наприклад:
- «Бактерії. Шкідливі бактерії» 6 клас. Перелічувати правила профілактики проти бактеріальних хвороб іноді видається скучним та нудним заняттям для дітей, а з іншого боку, це дуже важливе питання, від якого залежить здоров’я учнів та їх родин. Тому це питання можна програти -  Гра-пантоміма «Правила профілактики бактеріальних хвороб». Правила профілактики учні зображують пантомімою, а клас відгадує.
- «Організми і середовище існування». Можна багато говорити про шкідливий вплив діяльності людини на природу, про тварин, що потрапили до Червоної книги, а можна скористатися ігровим моментом – гра «Третій зайвий»: учні обирають ролі тварин, однієї екосистеми, наприклад, саду. Можуть отримати у вигляді карточок

Сонечка — це хижаки. Жуки і личинки живляться попелицями, листоблошками, щитівками і кліщами.

Навесні та влітку вони харчуються комахами та гусінню, а взимку – захованими під корою павуками та личинками. Схопивши дзьобом тверду личинку, синиця починає довбати її об гілку, поки та не розм’якне. Також охоче поїдає різноманітне насіння рослин: букові та лісові горішки, насіння ясеня, клена, соняшника, тису, глоду, бруслини. Восени синички частенько ласують перестиглими плодами, а сніжною зимою злітаються до годівниць.

Літають по узліссях листяних насаджень, де харчуються листям дерев чагарників — дуб, бук, клен, в'яз, ліщина, тополя,     верба, волоський горіх. З плодових культур найбільшу перевагу віддають сливі та вишні, з лісових — дубу

Хід гри. Для кожного «учасника екосистеми» на підлозі намальоване коло (місце в екосистемі), яке він займає. Грає мелодія, «тварини» вільно рухаються по класу. Учитель повідомляє, що в екосистему втрутилася людина (проклала автостраду, випиляла ділянку лісу, і тд), витирає два кола і зупиняє мелодію. Завдання учасників швидко зайняти місце в екосистемі.  У деяких учасників не залишилося «місця для існування». Питання до етапу гри: як зміниться ситуація, зі зникненням цих видів? Чи існуватиме екосистема? Як вплинуть ці зникнення на інші організми?  Гру можна повторити ще раз, порушивши місце існування ще деяких видів. Висновок гри – навіть незначні зміни в екосистемі призводять до непередбачуваних наслідків для біорізноманіття.

Усі діти люблять гратися. Використавши ігри на уроці, вчитель може зацікавити предметом найпасивнішого у навчанні школяра. Адже гра – це переживання емоції. Дивлячись кінофільми, діти часто проживають життя героїв. Так і в процесі гри учні забувають про все інше. Гра може бути рухливою (активізується фізична сфера дитини) та статичною. Прикладом рухливих ігор можуть бути:
– гра «Взаємозв’язок»: учні стають у тісне коло. Вони отримують роль компонентів біогеоценозів ( їжа, вода, місце гніздування, повітря, тепло…) Взявши попереднього учня за талію, усі присідають. Але ніхто не падає, оскільки коліна одного учасника підтримують іншого. Потім пропонується вийти з кола учням - абіотичним компонентам. Коли всі решта присідають, рятівних колін уже немає, через великі проміжки. Робиться висновок про важливість кожного абіотичного чинника для організмів.
- гра «Павутиння». Гра, що імітує взаємозв’язок між усіма компонентами природи. Ці зв’язки утворюють щільну павутину і достатньо знищити одну нитку і павутина розпадеться. Хід гри: діти стають у коло, один учасник тримає клубок ниток і говорить – «я дуб, у моєму дуплі живе білка». Тримаючи кінець нитки кидає клубок товаришеві (білці). Білка продовжує : «я люблю насіння шишок сосни. Сосна, тримай клубок» і кидає далі. Так утворюється «павутина». Вчитель пропонує посмикати «павутину», учні відчувають її міцність – єдність взаємозв’язків у природі. №1 06

Приклади статичних ігор:
- Гра «добери пару».  Учні отримують приказки про природу, розділені на початок і кінець. Стрілками об’єднати приказки. Наприклад, порівняння людей із тваринами – хитрий - як лис, мудрий – як сова, упертий – як осел та ін.
- Малюнок-диптих «Альтернативні дії у природі». Гра проводиться у парах. Аркуш ділиться на чотири частини. У правій верхній частині один учасник малює позитивні альтернативи (напр. як правильно поводитися у лісі), а другий учасник у лівій верхній частині негативні альтернативи. Потім у нижніх частинах малюють навпаки. Що було важче малювати – позитивні дії, чи негативні?

Література:

1.     Біологія:  навчальна програма для  6 – 9  класів загальноосвітніх навчальних закладів  затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

2.                  Полегенько А. Дидактичні ігри на уроках біології // Біологія.   Шкільний світ. – 2015. - №11. – С 6-9.

3.                  Пустовіт Н. та ін. // Біологія.   Шкільний світ. – 2017. - №20. – С 15.

4.                  Русак Т. Усе наше життя - гра // Біологія.   Шкільний світ. – 2006. - №1. – С 7-10.

5.                  Філіпчук Т.  дидактична гра як форма та метод навчання біології // Біологія.   Шкільний світ. – 2014. - №2. – С 6-10.

6.                  Шафранова С. навчальні ігри на уроках біології: форми і методи проведення // Біологія.   Шкільний світ. – 2013. - №2. – С 8-10.