Подолання освітніх втрат

Стратегія школи з подолання освітніх втрат — це всебічний план заходів, спрямований на усунення прогалин у знаннях, навичках та компетенціях учнів. Її мета — зробити так, щоб усі учні досягли стандартів освіти, необхідних для їхнього подальшого розвитку

Наші кроки щодо подолання освітніх втрат

Крок 1

Адаптація освітнього процесу до роботи в умовах зміни режимів навчання

Через війну школам доведеться оперативно реагувати на події та забезпечувати проведення освітнього процесу за будь-яких умов. Тож до стратегії варто включити заходи щодо швидкого та комфортного переходу на різні формати навчання, зокрема онлайн. Наприклад, план може включати такі пункти:

-розробка гнучкого розкладу занять. 

-складання розкладу додаткових індивідуальних і групових консультацій;

-визначення конкретних освітніх платформ, комунікаційних онлайн- сервісів і інструментів, за допомогою яких організовується дистанційне навчання;

-визначення інструментарію оцінювання, у тому числі з навчальних предметів художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого та технологічного циклів;

-адаптація правил поведінки та взаємодії для онлайн-навчання. 

Вчителю та учням варто розробити спільні норми щодо конструктивного спілкування і продуктивної роботи під час дистанційки. Також педагогам варто приділяти увагу неформальній взаємодії зі школярами - наприклад, онлайн-чаювання, перегляд та обговорення тематичних відео і фільмів  сприятиме налагодженню позитивної атмосфери в учнівському колективі та поліпшенню взаєминам із вчителями.

Також слід приділити увагу питанням кібербезпеки та гігієни роботи за комп’ютером. Для цього можна розробити рекомендації учням та їхнім батькам щодо захисту своїх персональних даних, убезпечення від кібербулінгу, безпечної та комфортної роботи у мережі.

Крок 2.

Розробити критерії для вимірювання освітніх втрат із кожного предмета

Щоби виміряти навчальні втрати потрібно мати чіткі та прозорі критерії, за допомогою яких можна визначити прогалини у навчанні кожного учня. Зазвичай таким мірилом є очікувані результати навчальних досягнень учнів, визначених освітніми програмами та Держстандартами загальної середньої освіти. Служба освітнього омбудсмена рекомендує вчителям створити карту опорних знань із кожного предмета та класу, в яку включити:

-найголовніші теми (правила, формули тощо);

-основні знання, без яких учень не зможе навчатися у наступному класі)

Продіагностувати рівень опанування навчального матеріалу учнями на початку навчального року

Аби з’ясувати готовність школярів до засвоєння нового матеріалу та визначити оптимальні умови для планування освітнього процесу, в перші тижні навчання слід виявити наявний рівень їхніх знань. З цією метою у календарно-тематичному плануванні потрібно визначити час для проведення діагностування результатів навчання за попередній рік й відповідну кількість навчального часу для повторення. Спосіб діагностування вчитель обирає самостійно, але доцільно його проводити з використанням таких різнорівневих завдань: 

-на впізнавання навчального змісту, його відтворення по пам’яті чи за наданим зразком; 

-на застосування знань або способів дій у типових ситуаціях;

-на відтворення відомого шляху міркування або застосування засвоєного способу дії у ситуації, яка дещо відрізняється від типової; 

-на творче застосування навчального досвіду в ситуаціях, наближених до життєвого контексту, які пов'язані з самостійним пошуком шляху розв’язання проблеми, добором і пристосуванням доступної інформації, поєднанням і доцільним використанням елементів знань чи вмінь з інших тем, оцінкою об’єктів чи явищ. 

Подібна диференціація завдань дозволить встановити, якому етапу досягнення навчальної мети відповідає залишковий результат навчання та де дитина має утруднення чи нерозуміння. Залежно від результатів діагностування вчитель може розширити тематичний блок «Повторення (за попередній навчальний рік)» та ущільнити програмовий матеріал

Крок 3.

Проводити систематичний моніторинг знань та вмінь учнів

Проведення систематичного спостереження надає можливість оцінити реальний стан освітнього процесу, відстежити зміни, що відбуваються та визначити фактори, які на них впливають. Тож робота з подолання освітніх втрат не обмежується одним моніторингом, а потребує декількох різнопланових досліджень. Існує багато різних методик проведення  моніторингових процедур, якими можна скористатись, зокрема:

-порівняння вхідних та вихідних рівнів навчальних досягнень учнів. Вхідними даними є інформація щодо якості знань учнів певного класу у доковідний та довоєнний періоди, а вихідними  - результати навчання на теперішній час;

-аналіз успішності складання ЗНО випускниками за декілька років (до початку пандемії та на теперішній час);

-порівняння результатів ЗНО випускників та їхнього річного оцінювання;

-діагностувальні роботи учнів (під час їх розроблення можна використати завдання міжнародних моніторингів PISA, TIMSS та інших);

-відстеження динаміки результатів навчання учнів за оцінками в класному журналі;

-порівняльний аналіз результатів навчання новоприбулих учнів із рівнем їхніх результатів навчання у попередніх закладах освіти;

-аналіз підсумкового оцінювання між класами в одній паралелі.

Крок 4.

Планувати навчання адаптивно та гнучко

У рамках академічної свободи вчитель має право самостійно визначати послідовність формування очікуваних результатів навчання та кількість годин на вивчення програмових тем. Також він може на власний розсуд використовувати резервні години, обирати та адаптувати види навчальної діяльності відповідно до потреб учнів, особливостей організації освітнього процесу та наявних засобів навчання. Тож з урахуванням виявлених освітніх втрат потрібно визначити ключові знання, які є найбільш значущими у подальшому навчанні, застосовувати різні види робіт, що передбачають активну участь учнів в освітньому процесі та їхню взаємодію між собою. 

Крок 5.

Розробляти індивідуальні освітні траєкторії 

Компенсація освітніх втрат насамперед передбачає індивідуальний підхід до кожного учня. Особливо для тих школярів, хто не має можливості відвідувати школу разом з іншими учнями, іноді навіть у дистанційному режимі. Забезпечити рівний доступ до освіти та гнучкість навчання для окремих учнів можна за допомогою таких заходів:

-виділення додаткових годин для індивідуальних і групових консультацій для усунення прогалин у знаннях із предмету;

-проведення факультативів відповідно до навчального плану та/або за запитами учнів;

-розробки індивідуальних завдань, завдань різних рівнів складності для окремих учнів

Крок 6.

Залучати батьків до розробки стратегії щодо надолуження освітніх втрат 

Аби розробити ефективну стратегією закладу освіти щодо компенсації освітніх втрат варто організувати конструктивну співпрацю з батьками учнів. Наприклад, можна залучити батьків до обговорення таких питань:

-визначення розкладу (день та час) та формату проведення занять з предметів, з яких відбуватиметься вимірювання та компенсаційне  навчання;

-потреба у проведенні індивідуальних консультацій з дітьми для безпосереднього надолуження знань;

-вибір зручного способу комунікації.

Джерело: На урок