2024-2025 нр

7 клас НУШ: огляд і розбір Держстандарту природничої освітньої галузі

Базові знання

Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання природничої освітньої галузі за такими напрямами:

методологія природничих наук;

науковий світогляд і цілісна природничо-наукова картина світу;

астрономічний складник;

біологічний складник;

географічний складник;

фізичний складник;

хімічний складник.

На основі здобутих знань школярі опанують такі вміння та навички:

пізнання світу природи засобами наукового дослідження;

опрацювання, систематизація та презентація інформації природничого змісту;

усвідомлення закономірності природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини; 

відповідальне поводження для забезпечення сталого розвитку суспільства;

розвиток власного наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці з іншими особами)

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Держстандарті використовуються певні індекси для позначення вимог до обов’язкових результатів навчання учнів з кожної освітньої галузі. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 9 ПРО 1.2.1-2:

перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (9 клас);

скорочений буквений запис означає освітню галузь (ПРО – природнича освітня галузь).

Цифри після буквеного запису означають номер:

групи споріднених результатів навчання (1);

загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);

конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);

орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів за цикл базового предметного навчання базової середньої освіти у природничій освітній галузі очікується по завершенню 9 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів

Природнича освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

Група споріднених результатів №1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

1.1. Виявлення та формулювання проблеми дослідження.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб обирають пізнавальну ситуацію, яку можна розв’язати дослідницьким способом, та аргументують свій вибір.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

виявлення протиріч в інформації щодо ознак, будови і властивостей об’єктів природи, умов виникнення і перебігу природних явищ (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб);

формулювання проблеми, доступної для дослідження, та пояснення свого вибору. 

1.2. Визначення мети та завдання дослідження, формулювання гіпотези.

До конкретних результатів навчання відноситься вміння школярів визначати мету і завдання дослідження та формулювати гіпотези дослідження (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб).

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

визначення мети і завдання дослідження відповідно до сформульованої проблеми;

формулювання  гіпотезу дослідження.

 1.3. Планування дослідження.

Передбачається, що у ході вивчення навчальних предметів природничої освітньої галузі учні навчаться визначати етапи дослідження відповідно до умов його виконання (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб).

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

визначення та пояснення необхідних етапів дослідження з урахуванням умов його виконання;

самостійне прогнозування результатів кожного етапу дослідження відповідно до умов його виконання; 

самостійне складання плану дослідження.

1.4. Дослідження (спостереження, експериментування, моделювання)

Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися моделювати об’єкти і явища (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб), спостерігати та виконувати дослідження індивідуально або в групі та фіксувати  одержані результати у самостійно визначений спосіб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

самостійне або групове спостереження, дослідження об’єктів за складеним планом з використанням математичних, реальних, комп’ютерних моделей; 

самостійний вибір  інструментарію, необхідного для виконання дослідження;

фіксація результатів дослідження у самостійно визначений спосіб;

дотримання правил безпеки життєдіяльності під час дослідження.

1.5. Аналіз результатів, формулювання висновків, презентація результатів дослідження.

Конкретними результатами навчання школярів є аналіз результатів дослідження за наданими або самостійно визначеними критеріями, оцінка правильності сформульованої гіпотези, самостійне формулювання висновків за результатами дослідження та їх презентація. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

встановлення причинно-наслідкових зв’язків між будовою і властивостями об’єктів на основі результатів дослідження;

підтвердження /спростування гіпотези дослідження  самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб;

самостійне формулювання висновків відповідно до мети дослідження;

оцінювання можливості використання результатів дослідження для розв’язання навчальної / життєвої проблеми; 

презентація результатів дослідження у самостійно обраний спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв.

1.6. Здійснення самоаналізу дослідницької діяльності

Конкретними результатами навчання школярів є аналіз плану дослідження і його результатів (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб), виявлення емоційно-ціннісного ставлення до природи та її дослідження.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

пояснення важливості різних видів, типів і форм дослідження природи на основі особистого досвіду;

пропонування різних способів досягнення мети дослідження (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб);

передбачення варіативних способів виконання дослідження з урахуванням впливу різних чинників;

самостійний аналіз доцільності визначених етапів і складеного плану дослідження; 

пояснення ризиків виконання дослідження та усвідомлення потреби їх врахування;

обґрунтування значущості набутих дослідницьких навичок для пізнання природи

Група №2. Опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

2.1. Здійснення пошуку  інформації, її оцінка та систематизація.

Держстандартом передбачено, що школярі навчаться самостійно здійснювати пошук, оцінку та систематизацію інформацію природничого змісту.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

самостійний аналіз і систематизація опрацьованої інформації природничого змісту, здобутої з різних джерел;

самостійне використання сукупності даних для оцінювання природних об’єктів, явищ і процесів;

зіставлення наукового і псевдонаукового пояснення тієї самої інформації природничого змісту з допомогою вчителя чи інших осіб;

самостійне оцінювання достовірності здобутої інформації та її необхідності/важливості для розв’язання життєвої / навчальної проблеми.

2.2. Представлення інформації у різних формах

Конкретними результатами навчання школярів є інтерпретація даних та самостійна презентація інформації природничого змісту в різних формах.. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

самостійний опис явищ і процесів із використанням наукової термінології;

відбір та інтеграція  інформації природничого змісту, представленої в різних формах, зокрема у символьній, та знаходження зв'язків між нею та реальними об’єктами та явищами (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб); 

самостійна презентація здобутої інформації у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв;

самостійне формулювання словесних описів об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації (табличної, графічної / інфографіки);

розробка  відповідних продуктів (проєктів, буклетів, колажів,  постерів, моделей тощо) на основі опрацьованої інформації природничого змісту, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв (самостійно або в групі); 

презентація створених продуктів в обраний спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв 

Група №3. Усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини, відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

3.1.Усвідомлення розмаїття природи.

У ході циклу базового предметного навчання базової середньої освіти навчання учні мають навчитися обґрунтовувати розмаїття та певні закони природи.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

самостійна характеристика властивостей об’єктів природи, пояснення природних явищ і процесів на основі законів природи з використанням мови природничої науки та відповідної термінології;

визначення властивостей об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб);

оцінка довкілля як джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і суспільства.

3.2.Класифікація об’єктів/явищ природи.

Конкретними результатами навчання учнів визначено вміння класифікувати об’єкти природи, явища і процеси за визначеними ознаками та властивостями.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

визначення декількох ознак / властивостей, за якими об’єкти / явища природи об’єднано в окремі групи;

вирізнення з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;

самостійне розрізнення / систематизація / упорядкування об’єктів / явищ природи за визначеними ознаками / властивостями.

3.3. Виявлення взаємозв’язків об’єктів і явищ природи.

Держстандартом визначено, що школярі мають навчитися самостійно обґрунтовувати взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами та виявляти істотні взаємозв’язки у природі для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

самостійне встановлення причинно-наслідкових зв’язків між певними явищами і процесами та їх наслідками;

використання дослідницьких навичок і базових знань про взаємозв’язки у природі для прогнозування змін природних об’єктів, явищ і процесів;

обґрунтування впливу діяльності людини / власної діяльності на збереження / порушення взаємозв’язків у природі;

дотримання правил поводження у природі для збереження здоров’я і довкілля.

3.4. Усвідомлення значення природничих наук, технологій, техніки.

Конкретними результатами навчання учнів є самостійне пояснення значення природничих наук, технологій і техніки для сталого розвитку суспільства та усвідомлення суспільної ролі учених- природничників і винахідників та їхніх здобутків.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

пояснення причин глобальних проблем людства і наведення прикладів використання здобутків природничих наук, технологій і техніки для їх розв’язання (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб);

оцінювання внеску природничих наук, технологій і техніки  в забезпечення сталого розвитку суспільства; 

висловлювання суджень щодо значення науково-природничих знань і діяльності учених-природничників і винахідників для забезпечення суспільного прогресу і покращення якості життя.

Група №4. Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

4.1. Розрізнення наукового та ненаукового мислення.

Конкретними результатами навчання учнів є вміння учнів визначати аргументи / твердження / теорії, що ґрунтуються на наукових фактах (самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб).

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:  

розрізнення наукових фактів, їх інтерпретацій, суджень;

інтерпретація наукових фактів;

критичне оцінювання інформації та достовірності суджень;

пояснення ризиків використання наукової / ненаукової / псевдонаукової / спотвореної  інформації для розв’язання проблем природничого змісту.

 4.2. Усвідомлення проблеми та її аналіз.

Конкретним результатом навчання учнів є вміння формулювати проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:  

визначення протиріч в пізнавальній ситуації (самостійно / в групі);

постановка проблемних питань і формулювання проблеми (самостійно / в групі);

представлення комплексної проблеми як сукупність простих (з допомогою вчителя чи інших осіб).

4.3. Розв’язання проблеми.

Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитися самостійно обирати або пропонувати стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми та використовувати здобуті знання і набутий досвід для їх розв’язання.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

генерування ідеї для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, оцінювання можливості їх реалізації;

розробка стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми і пропонування відповідних засобів  (самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб);

розв’язання навчальних / життєвих проблеми з використанням здобутих знань і набутого досвіду (самостійно / в групі);

самостійне пропонування способів перевірки розв’язку  навчальної / життєвої проблеми;

оцінювання ефективності / варіативності обраних  способів / засобів розв’язання навчальної / життєвої проблеми (з допомогою вчителя чи інших осіб).

4.4. Робота в групі для розв’язання проблеми. 

Конкретними результатами навчання є пропонування варіантів співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, взаємодія в групі та усвідомлення особистої відповідальності за досягнення спільного результату.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:  

самостійне складання та за потреби коригування плану власної діяльності для розв’язання проблеми  відповідно до своєї ролі в групі;

захист власної думки, дискутування, наведення аргументів, підтвердження їх фактами;

врахування думки / погляду інших під час прийняття спільних рішень;

пояснення переваг співпраці для розв’язання навчальної / життєвої проблеми на основі набутого досвіду.

4.5. Оцінка власної діяльності/діяльності групи.

Очікуваним результатом навчання школярів є виявлення емоційно-ціннісного ставлення до індивідуальної / спільної діяльності та досягнутих результатів.

Орієнтиром для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:  

аналіз діяльності групи щодо виконання завдання / розв’язання навчальної / життєвої проблеми (самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб);

оцінювання досягнутих результатів розв’язання проблеми  за спільно розробленими критеріями;

висловлювання судження щодо власної мотивації, особистих дій у групі для досягнення результату;

рефлексія щодо особистісного розвитку за результатами групової роботи