Професійний саморозвиток учителя: 5 запитань, які варто поставити собі 

На початку року прийнято планувати взяття нових вершин як у професійній, так і в особистій сферах. Саме початок січня традиційно сприймається як чистий аркуш, на якому можна писати все, що заманеться. Принаймні інколи так хочеться в це вірити. Але в будь-якому разі з психологічної токи зору початок року дійсно є непоганим часом для планування. Тож чому б не скористатися ним для розробки нової траєкторії професійного розвитку (або коригування створеної на початку нового навчального року)? 

Із чого почати? Найлогічніше – з аналізу своїх успіхів та невдач. А зробити це максимально ефективно допоможуть запитання для саморефлексії. 

Що мені вдається найкраще?

Насправді одне з найважливіших запитань. Бачити та відзначати власні успіхи – не просто потрібно, а необхідно. Річ у тім, що нерідко ми сприймаємо свою діяльність як належне та не бачимо власних досягнень. І це неабияк шкодить нашому подальшому розвитку. Тоді як з боку чудово видно, які ми неймовірні та скільки всього робимо! 

Важливо відзначати кожен успіх (можна навіть вести спеціальний щоденник успіхів), це неабияк підвищує мотивацію та допомагає краще зрозуміти, в якому напрямку рухатися, аби не втратити прогрес. І не забувайте хвалити себе!

Над чим варто попрацювати?

У кожного з нас є слабкі місця. Щось, що не вдається нам ідеально (або не вдається взагалі). І це цілком нормально! До того ж визнання проблем – це перший крок на шляху до їхнього розв’язання. А що далі? Далі – розробка стратегії. 

Отже, наприклад, ви визначили, що вам необхідно дізнатися більше про принципи роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, зокрема опанувати корекційні методи та прийоми. Далі виберіть вебінари, курси та конференції, присвячені саме інклюзивній освіті (звісно, також варто одразу визначитися, як саме вам зручніше буде працювати та обрати суб'єкт підвищення кваліфікації). 

Створіть план: які саме заходи вас цікавлять, скільки часу (та коли) ви готові приділити заняттям, до якої дати ви маєте встигнути опанувати нові навички тощо. Плануйте навантаження заздалегідь та не перегніть палицю – в період активної підготовки до шкільних конкурсів, олімпіад, семестрових та річних контрольних робіт краще приділити більше уваги учням. Розподіляйте час на професійний розвиток рівномірно.

Важливий нюанс: інколи нам буває складно побачити, що саме ми робимо не так, де недопрацьовуємо тощо. Потрібен погляд з боку. Ось чому насправді важливі відгуки колег, адміністрації, учнів та їхніх батьків. Тож не соромтеся звертатися до них із проханням надати зворотний зв'язок!

Що я хочу дізнатися?

Хто-хто, а вчителі точно знають, що навчання – нескінченний процес! І що день, коли нарешті можна сказати щось на кшталт «От тепер я знаю все на світі» ніколи не настане. Тим паче, що в освіті відбувається стільки всього цікавого! Чого тільки варти світові освітні тренди 2023 року! 

Нові технології, нестандартні навчальні прийоми, онлайн-ресурси – все це допомагає працювати ефективніше. А скільки нових досліджень, присвячених освіті, з’являється чи не щодня! І педагоги мають знати про все та відповідним чином актуалізувати освітній процес. Але з чого почати? Очі дійсно розбігаються, обрати не так просто! 

Створіть список привабливих для вас напрямів: від найбільш до найменш цікавих. Але перш ніж поспішати на пошуки відповідних вебінарів чи курсів, проаналізуйте цей список. Адже цікавість цікавістю, але щось може бути більш актуальним! 

Які в мене цілі та як я збираюся їх досягати?

Ставити перед собою цілі (великі чи маленькі) надзвичайно важливо. Адже вони допомагають нам рухатися вперед! Визначивши мету, ми можемо розробити стратегію, спланувати кроки до її досягнення, а потім нарешті отримати бажане.

Навіть якщо ви впевнені, що ваша мета не надто глобальна, а то й навіть скромна, все ж приділіть окремий час плануванню. Це збільшить ваші шанси на успіх та допоможе не збитися зі шляху. До того ж інколи може здаватися, що шлях до мети простий і зрозумілий... Але лише на перший погляд. На практиці ж ви можете зіштовхнутися із неочікуваними перепонами, яких можна було б уникнути.

Із якими викликами мені довелося зіштовхнутися в минулому та як із ними вдалося впоратися?

Ми всі так чи інакше стикаємося з викликами. Особливо зараз. Останні роки взагалі стали серйозним випробуванням для українських учителів та системи освіти загалом. Але є два варіанти дій: хвилюватися або вчитися на отриманому досвіді. 

Наприклад, перехід на дистанційку внаслідок пандемії спонукав до повної переоцінки освітного процесу, до пошуку нових прийомів і методів роботи. Навчати, мотивувати та виховувати було складно, але цей досвід зробив українських освітян ще крутішими. І став у пригоді зараз, під час уже іншої дистанційки, воєнної. 

Проаналізуйте складнощі, з якими зіштовхнулися, та пригадайте, як ви з ними впоралися. Може, з дечим впоратися так і не вдалося? Або вдалося, але можна було зробити все набагато швидше, якщо б ви мали конкретні навички? Такий підхід допоможе і надалі вдало реагувати на будь-які виклики.

Додаткове запитання: чого цьогоріч мене навчили мої учні?

Так, учні можуть багато чого навчити нас! Вони вчать нас бути терплячими, що інколи буває складно, коли діти, наприклад, уперто не хочуть вмикати камеру в Zoom. Вони вчать нас стійкості, коли продовжують наполегливо вчитися, навіть перебуваючи в укритті. Вони вчать нас радіти та бачити хороше в дрібницях, коли, навчаючись у змішаному режимі, кілька разів на тиждень приходять до школи. Вони вчать нас новому, наприклад, показуючи, як користуватися новітніми гаджетами чи складними додатками. Учні – чудові вчителі, а помічаючи такі (на перший погляд незначні) речі, ми можемо розвиватися далі як педагоги

Джерело На урок